Музеї Ніжина: добірка
ЧернігівщинаМузеї Ніжина: відділи краєзнавчого музею імені Івана Спаського, «Поштова станція», музейний комплекс університету Гоголя та Музей рідкісної книги.

Ніжин — одне з найстаріших міст Чернігівщини, і для невеликого міста музеїв тут напрочуд багато. Майже всі вони належать до двох «родин». Перша — комунальний Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського, який має кілька відділів у різних будівлях міста, серед них відомий музей «Ніжинська поштова станція». Друга — музейний комплекс Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: п’ять музеїв у головному корпусі на Графській вулиці та Музей рідкісної книги при університетській бібліотеці.
У цій добірці — коротко про кожен із них: що це за заклад, звідки походять його збірки і чим він може зацікавити. Ми навмисно не наводимо годин роботи та цін: вони змінюються, і їх краще перевіряти на офіційних сторінках закладів перед поїздкою. Деякі відділи перебувають у стадії оновлення експозиції, тож про це теж варто питати заздалегідь.
Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського
Головний музей міста — комунальний заклад культури Ніжинської міської ради. Його адміністрація розташована на вулиці Батюка, 6. Міська рада подає історію музею як історію з перервою. Родовід закладу веде до публічного Музею історії мистецтв та етнографії, який 7 листопада 1920 року створив мистецтвознавець і етнограф Володимир Лесючевський. У травні 1927 року на основі його збірки і колекції Ніжинського інституту народної освіти постав окружний музей імені Миколи Гоголя. Серед його засновників і керівників був Іван Спаський — згодом відомий нумізмат і музейник. У 1934 році радянська влада музей закрила, а працівників репресувала.
Відродження сталося лише 4 листопада 1967 року: краєзнавчий музей відкрили спершу як народний, на громадських засадах, а згодом він став філією Чернігівського історичного музею. Перший директор відновленого закладу Володимир Шоходько очолював його два десятиліття. Самостійним музеєм Ніжинський став 20 листопада 1990 року, а 15 грудня 2009 року отримав ім’я Івана Спаського.
За даними міської ради, фонди музею налічують понад 33 тисячі одиниць зберігання. Серед колекцій — документи XVII–XIX століть, ордени й медалі, монети, марки, рушники, народний одяг і побутові речі XIX–XX століть, ікони й книги XVIII–XIX століть, а також археологічні знахідки — кам’яні та залізні знаряддя праці, фрагменти ліпного посуду. У постійних експозиціях показано близько 2,5 тисячі оригінальних предметів. Музей проводить екскурсії не лише залами, а й містом: серед тематичних маршрутів міська рада називає, зокрема, «Храми древнього Ніжина», «Ніжин єврейський», «Ніжинський замок» і «Таємниці ніжинських підземель».
У структурі музею міська рада (сторінка оновлена 9 червня 2020 року) перелічує сім відділів: історії міста, «Природа Приостер’я», художній, «Поштова станція», археології та історії підземного Ніжина, меморіальний будинок-музей Юрія Лисянського і відділ фондів. Нижче описано шість із них — усі, крім відділу фондів; чи відкритий кожен відділ на момент вашої поїздки, варто уточнити в музеї.
Відділ історії міста Ніжина
Це найстаріший відділ: його відкрили 1967 року, разом із відродженням самого музею. Він розташований на вулиці Батюка, 14. Експозиція займає шість залів і налічує понад півтори тисячі оригінальних експонатів. Тут логічно починати знайомство з Ніжином: відділ дає загальну картину минулого міста, на тлі якої легше сприймати інші музеї.
Відділ оновлюється. Міська рада повідомляла про реекспозицію першої зали, розпочату 2019 року. У короткому звіті музею, оприлюдненому на туристичному сайті міської ради на початку 2024 року, згадано тимчасову реекспозицію двох залів відділу та роботу над концепцією зали, присвяченої подіям 2013–2023 років (робоча назва — «Зала пам’яті»).
Відділ «Природа Приостер’я»
Природничий відділ працює з 1976 року в тій самій будівлі на вулиці Батюка, 14. Назва відсилає до річки Остер, на якій стоїть Ніжин. Експозиція займає дві зали й налічує понад 250 експонатів. За даними міської ради, у 2019–2020 роках тут провели масштабну реекспозицію. Для родин із дітьми це, ймовірно, найзрозуміліший відділ: він присвячений не датам і постатям, а природі краю.
Художній відділ
Художній відділ відкрили 14 вересня 1991 року. На сайті міської ради його адреса — вулиця Батюка, 6. Експозиція налічує 158 оригінальних творів у чотирьох залах. Перший зал представляє художників, пов’язаних із Ніжином і краєм: тут роботи М. Ге, С. Шишка, П. Орла, В. Доброложа, Ю. Галича та інших. Другий зал, відкритий 4 серпня 2004 року, присвячено видатній акторці Марії Заньковецькій. Третій — художникові О. Якимченку. Окрема виставкова зала, за даними міськради, з 1991 року прийняла понад 300 змінних виставок.
У 2019 році директор музею Геннадій Дудченко в інтерв’ю Укрінформу розповідав про плани створити ще один відділ — музей «Дворянська садиба» в історичному будинку дворянської родини Макарових. За його словами, з цією родиною пов’язані імена Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Марії Заньковецької та Євгена Гребінки, а експозиція мала показати, як змінювалися садиба та її побут з XVIII до XX століття. Чи реалізовано цей задум і чи пов’язаний він із художнім відділом, на офіційному сайті міськради не сказано, тож уточнюйте це перед візитом.
«Ніжинська поштова станція»
Найвідоміший відділ краєзнавчого музею розташований на вулиці Поштовій, 5, у будівлях поштової станції, що діяла з кінця XVIII століття. Експозицію урочисто відкрили 16 вересня 1993 року; вона розповідає про кінну пошту, дорожній побут і марки, а в одному з приміщень відтворено кімнату станційного доглядача. У цьому будинку 1860 року народився художник-баталіст Микола Самокиш, а серед подорожніх, які зупинялися на станції, міська рада називає Григорія Сковороду, Тараса Шевченка та Миколу Гоголя. Докладно про історію станції, колекцію Олександра Лазаренка, з якої виріс музей, і зміст залів читайте в окремому матеріалі — Музей «Ніжинська поштова станція».
Відділ археології та історії підземного Ніжина
Наймолодший за профілем відділ створено 2017 року; він має адресу на вулиці Небесної Сотні, 11. Власної постійної експозиції в нього немає — натомість відділ регулярно влаштовує тимчасові виставки і забезпечує роботу Центру історичної реконструкції при музеї. Цей напрям пов’язаний із багаторічними археологічними дослідженнями міста: музей, за даними міськради, був співорганізатором Літньої археологічної школи на базі Ніжинської археологічної експедиції та проводив польові семінари з історичної реконструкції.
Тема ніжинських підземель для музею не випадкова. У 2019 році Геннадій Дудченко говорив Укрінформу про намір облаштувати для туристів хоча б одне з підземних приміщень грецького магістрату — винних льохів, де грецькі купці зберігали свої товари. Чи доступне таке приміщення сьогодні, варто дізнаватися в музеї; екскурсія «Таємниці ніжинських підземель» значиться серед тематичних маршрутів музею.
Меморіальний будинок-музей Юрія Лисянського
Юрій Лисянський — мореплавець, уродженець Ніжина. Меморіальний відділ, за даними міської ради, відкрили 2019 року на вулиці Богушевича, 1, у будинку родини священників Лисянських, де він народився. Укрінформ у 2019 році уточнював, що йдеться про будинок священника церкви Іоанна Богослова і що Лисянський не лише народився, а й виріс у ньому. На сайті міськради відділ описано як такий, що перебуває на стадії формування експозиції.
Тема Лисянського присутня й в інших музеях міста: так, у Музеї рідкісної книги університету 2013 року, до 240-річчя мореплавця, відкрили оновлену тематичну виставку про нього.
Музейний комплекс Ніжинського університету імені Миколи Гоголя
Друга музейна «родина» Ніжина — університетська. Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя веде свою історію від 1805 року, коли було дозволено заснувати в Ніжині навчальний заклад; 1820 року почала роботу Гімназія вищих наук князя Безбородька. До музейного комплексу університету, за даними його офіційного сайту, входять п’ять музеїв: Музей Миколи Гоголя, Музей історії Ніжинської вищої школи, Картинна галерея, музей «Homo sovieticus» та Науково-природничий музей. Комплекс розташований у головному корпусі університету на вулиці Графській, 2. За інформацією університету, він працює з понеділка по п’ятницю.
Музей Миколи Гоголя
Гоголь навчався в Ніжинській гімназії вищих наук із 1821 по 1828 рік, і пам’ять про нього в університеті плекають понад століття. Офіційною датою заснування вважають 1909 рік, коли до 100-річчя від дня народження Гоголя професори Ніжинського історико-філологічного інституту М. Сперанський, В. Рєзанов і П. Заболотський облаштували «Гоголівську кімнату». Музеєм вона стала 1964 року, а 7 липня 1967 року отримала звання народного музею. Експозицію повністю переробили 1989 року та оновили 2002-го, до 150-річчя від дня смерті письменника.
Серед експонатів — портрети батьків Гоголя, портрет дванадцятирічного Миколи роботи художника Д. Варакути, конспекти й підручники гімназистів його часу, книжки та фізичні прилади, якими користувалися учні в першій половині XIX століття. Інтер’єр доповнюють меблі XIX століття.
Музей історії Ніжинської вищої школи
Музей розповідає про всі втілення ніжинського закладу: Гімназію вищих наук (1820–1832), Фізико-математичний ліцей (1832–1840), Юридичний ліцей (1840–1875), Історико-філологічний інститут (1875–1919) і подальші етапи аж до сучасного університету. Три зали побудовано хронологічно. У першому показано, зокрема, копію указу Олександра I про дозвіл заснувати заклад у Ніжині, барельєфи засновників гімназії — братів Олександра та Іллі Безбородьків, атестат випускника юридичного ліцею, нагрудні знаки викладача і студента інституту. Другий зал охоплює 1920–1995 роки — від громадянської війни й сталінських репресій до перших років незалежності. Третій присвячено сьогоденню університету.
Картинна галерея
Університет називає свою галерею однією з найцінніших художніх збірок в Україні. Її історичну частину заклав 1845 року почесний піклувальник гімназії Олександр Кушелєв-Безбородько, подарувавши картини до 25-річчя її відкриття. Дві зали представляють західноєвропейський живопис доби Відродження та XVII століття, а також російський живопис XIX століття. Третю залу присвячено Сергію Шишку: у 1982–1984 роках художник подарував університету 36 своїх робіт — від «Ніжинського педінституту» (1940) до «У парку Ватутіна» (1975).
Музей «Homo sovieticus»
Цей музей відкрили 1 лютого 2018 року. Назву взято з терміна, яким філософ і письменник Олександр Зінов’єв сатирично описував радянське суспільство. Експозиція складається з чотирьох відтворених інтер’єрів: селянської світлиці 1920–1940-х років, кімнати інтелігенції 1950–1960-х, гуртожитської кімнати 1970-х і робітничої вітальні 1980-х. Крім побутових речей, тут зберігаються картини художника А. Шмикова, які подарував університету Г. Самойленко. Укладачі наголошують, що музей не є місцем ностальгії за радянським минулим, а пропонує критично переосмислити ці предмети як артефакти епохи.
Науково-природничий музей
На сайті університету цей музей значиться у складі комплексу, але докладного опису його фондів і експозиції ми там не знайшли, тож про нього варто питати безпосередньо в музейному комплексі.
Музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського
Окремо від комплексу, при науковій бібліотеці університету, працює Музей рідкісної книги. Він розташований у центрі Ніжина, на другому поверсі старовинної будівлі колишнього Купецького зібрання, де міститься й бібліотека. Музей носить ім’я Григорія Петровича Васильківського (1905–1986) — літературознавця, педагога і краєзнавця.
За матеріалом Суспільного Чернігів (2020), музей створили 1985 року, ще коли університет був педагогічним інститутом, — щоб студенти могли бачити класичні видання авторів, яких вивчали. Сама бібліотека почала формуватися 1820 року, з прийомом перших гімназистів. Її основою стали 2 500 томів із родинної збірки графа Олександра Кушелєва-Безбородька; 1875 року надійшли дублети з бібліотек Варшавського університету та ніжинської грецької школи.
Серед найцікавіших книжок, які називає Суспільне, — твори Платона, надруковані 1513 року у Венеції в друкарні Альда Мануція; мініатюрний путівник початку XVIII століття заввишки 8 см; напрестольне Євангеліє, видане 1689 року в Москві, заввишки 97 см і вагою 18,5 кг, з розфарбованими аквареллю першими сторінками розділів. За даними бібліотеки, 2009 року музей отримав від єпископа Ніжинського і Прилуцького Іринея факсиміле Пересопницького Євангелія, а 2012 року історик Євген Луняк подарував кілька цінних богослужбових книг.
Як дістатися до Ніжина
Ніжин має залізничну станцію, тож із Києва сюди можна дістатися поїздом; актуальний розклад перевіряйте в Укрзалізниці перед поїздкою. Більшість музеїв зосереджена в центрі: два відділи краєзнавчого музею — на вулиці Батюка, «Поштова станція» — на Поштовій, університетські музеї — на Графській, тож маршрут на день цілком можна пройти пішки.
Ніжин зручно поєднати з іншими історичними місцями області — наприклад, із Національним заповідником «Гетьманська столиця» в Батурині, який теж розташований у Ніжинському районі. Інші музеї регіону — у розділі «Чернігівщина», а якщо ваша подорож починається зі столиці, загляньте в добірку «Музеї Києва».
Джерела
nizhynrada.gov.uandu.edu.ualibrary.ndu.edu.uasuspilne.mediaukrinform.ua