Військово-історичний музей Повітряних сил ЗСУ у Вінниці

Музей у Вінниці, створений 2001 року: просто неба зібрано понад 40 зразків авіаційної, зенітної та ракетної техніки, а також моделі й тематичні експозиції.

Сріблястий реактивний винищувач МіГ-15 з бортовим номером 90 на постаменті серед дерев
George Chernilevsky, Public domain

Військово-історичний музей Повітряних сил Збройних сил України — відомча музейна установа у Вінниці, яка розповідає про історію військової авіації та протиповітряної оборони. Основу музею становить експозиція просто неба: справжні літаки, гелікоптери, зенітні ракетні комплекси й радіолокаційна техніка, що свого часу перебували на озброєнні. Перша експозиція з’явилася 2001 року, а як музей заклад оформили 2005-го; він розташований на закритій військовій території, тому відвідування завжди відбувалося за попереднім погодженням.

Історія

За даними місцевого видання MyVin, першу авіаційну експозицію у Вінниці — виставку літаків і гелікоптерів — відкрили 25 серпня 2001 року, під час відзначення Дня Повітряних сил. За тим самим виданням, урочисте офіційне відкриття відбулося 9 травня 2005 року, до 60-ї річниці перемоги у Другій світовій війні. Формально військово-історичний музей Повітряних сил створили наказом Міністра оборони від 4 листопада 2005 року № 203 на основі цієї виставки, як пише директор музею Володимир Алексєєв у статті у «Воєнно-історичному віснику» (2020). Тому в публікаціях 2020 року йдеться про «п’ятнадцять років» музею: відлік ведеться від 2005 року, а не від появи перших експонатів.

Згодом статус музею кілька разів змінювався. За тією ж статтею, 2013 року його реорганізували у філію Національного військово-історичного музею України, а 2016 року цю філію розформували і наказом Міністра оборони від 24 травня 2016 року № 274 створили Музей Повітряних сил у складі Повітряних сил Збройних сил України.

На початку музей мав небагато зразків. Як пише АрміяInform, щороку його поповнювали літаки різних модифікацій, які надходили зі стройових частин. Техніку збирали з аеродромів і баз по всій Україні: серед пунктів, звідки її привезли, називають Білу Церкву, Одесу, Луцьк, Львів, Конотоп, Васильків, Арциз та інші. Більшість машин доставляли автотранспортом у розібраному вигляді й збирали вже на місці. Три літаки — МіГ-23МЛД, МіГ-25РБС і Су-24 — здійснили останній переліт до Вінниці своїм ходом, а далі їх перевезли до музею.

Після того як Повітряні сили сформувалися як окремий вид Збройних сил, профіль музею розширився. 2005 року до авіаційної частини додали зразки озброєння радіотехнічних і зенітних ракетних військ. Відтоді колекція відображає не лише історію авіації, а й історію протиповітряної оборони.

Станом на 2011 рік в експозиції була 41 одиниця техніки, а фонд, за даними MyVin, налічував понад 2000 предметів. За шість років, протягом яких вели облік, музей відвідали понад 120 тисяч осіб. За статтею Володимира Алексєєва (2020), у фондах музею налічувався 2921 музейний предмет, з них 1409 — в основному фонді. Того ж року, за даними АрміяInform, загальна кількість відвідувачів перевищила 150 тисяч; щороку приходило близько 15 тисяч людей, переважно школярі та туристи (Суспільне).

1 серпня 2019 року в музеї відкрили Зал бойової слави, присвячений участі Повітряних сил в АТО та ООС: стенди розповідають про загиблих льотчиків і про генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова. Станом на 2020–2021 роки музей очолював генерал-майор запасу Володимир Алексєєв.

У 2020 році роботу музею тимчасово призупиняли через карантинні обмеження; згодом екскурсії відновили — про це Суспільне повідомляло на початку червня 2020 року.

Що подивитися

Авіаційна експозиція просто неба. Музей, за даними його директора (2020), займає площу понад 17 тисяч квадратних метрів, на якій розміщено три основні експозиції: авіаційної техніки, техніки зенітних ракетних і радіотехнічних військ. В авіаційній частині стоять літаки родин МіГ, Су та Як, а також гелікоптери Мі-2, Мі-8, Мі-24 і Ка-27. Музейники підкреслюють, що це справжні бойові машини, а не макети, і обладнання кабін у них збережене. У переліку 2011 року згадано, зокрема, МіГ-21, МіГ-23, МіГ-25, МіГ-29, Су-15, Су-17, Су-24, Су-25, Су-27 та палубний Як-38М.

Окремо варто звернути увагу на кілька експонатів, які виділяють самі працівники музею:

  • МіГ-25РБС — розвідник-бомбардувальник; у публікаціях про музей його називають рекордсменом Книги рекордів Гіннеса як найшвидший бойовий літак.
  • Як-11 — поршневий навчально-тренувальний літак періоду Другої світової війни. Його встановили як пам’ятник до 55-ї річниці перемоги у Другій світовій війні; за словами музейників, це єдиний такий збережений літак в Україні.
  • Як-28ПП — реактивний літак радіоелектронної боротьби, який також подають як єдиний збережений в Україні екземпляр.
  • МіГ-15 — експонат, пов’язаний із 90-річчям від дня народження Івана Кожедуба.
  • Су-27 — винищувач четвертого покоління.

Зенітна ракетна та радіотехнічна експозиція. За публікаціями 2020 року, тут представлено зенітні ракетні комплекси різних поколінь — С-75, С-125, С-200, С-300 (у модифікаціях С-300В1 і С-300ПС), «Бук», «Куб», «Круг», — а також радіолокаційні станції, зокрема 19Ж6 і рухомий радіовисотомір ПРВ-17. Йдеться про зразки, зняті з озброєння й передані музею як історичні пам’ятки техніки.

РСД-10 «Піонер». Рухомий ґрунтовий ракетний комплекс, що нагадує про часи, коли на території України дислокувалася 43-тя ракетна армія. За словами директора музею (2020), у світі збереглося лише чотири такі пускові установки; у ранішій публікації MyVin ішлося про три.

Авіаційне озброєння. У колекції є макети авіаційних ракет, зокрема Х-55, Х-58У та Х-15, навчальні авіабомби, а також авіаційні гармати й кулемети.

Тематичні виставки та зали. Станом на 2011 рік у музеї діяли п’ять тематичних експозицій: про вінничан — Героїв Радянського Союзу; про 43-тю ракетну армію та ракетні війська стратегічного призначення; про історію Повітряних сил; про історію військ протиповітряної оборони; про стрілецьке озброєння авіації реактивної доби. Пізніше з’явився Зал бойової слави (2019).

Колекція моделей. Музей має понад 300 моделей літаків і гелікоптерів різних країн — від «Іллі Муромця» та німецького «Альбатроса» L.10, що використовувався українською авіацією у 1918–1920 роках, до сучасних машин. Збірка почала формуватися 2008 року: її основою стали близько 250 моделей, виготовлених вінницьким моделістом, колишнім військовослужбовцем Едуардом Юсуповим, — після його смерті їх передала музею вдова. Колекцію поповнюють ветерани та працівники музею.

Пам’ятний знак «Вони не повернулися з польоту». Меморіал пам’яті авіаторів, які загинули під час виконання польотних завдань. 2020 року на ньому додали імена загиблих в авіакатастрофі під Чугуєвом 25 вересня 2020 року.

Як відвідати

Музей розташований на території військового об’єкта, тому вільного входу до нього немає. До 2022 року екскурсії проводили для організованих груп за попередньою заявкою, а також у дні відкритих дверей, приурочені до державних і професійних свят. Нині умови відвідування встановлює сам музей і Командування Повітряних сил; чи приймає музей відвідувачів і на яких умовах, потрібно уточнювати безпосередньо в музеї або через офіційні канали Повітряних сил ЗСУ. Не плануйте поїздку, спираючись на старі публікації в мережі.

Офіційна інформація

Окремого офіційного сайту музею знайти не вдалося; актуальні відомості варто шукати в офіційних джерелах Повітряних сил Збройних сил України.

Джерела

myvin.com.uaarmyinform.com.uasuspilne.media